| kora | Дата: Среда, 25.03.2009, 22:46 | Сообщение # 1 |
 Литературовед
Группа: Проверенные
Сообщений: 1
Статус: Offline
| Віддаючись в полон німіючого соло
Знекровлених небес в ущелинах домів,
І звично затуживши за хрестом (і за розсолом),
Спіткнемося раптом за безглузде: Він –
Жаданий, жданий – в легковажних стійлах
Забутих, стертих та непрощених епох,
Той, люблячий, хто терпкуватим пійлом
Найменший паросток поїв, аби не зсох.
Той, кого цідили нам в мізерних краплях
Нерозгадані людством таємниці віків,
Той, кому наступали ми слідом, на п’ятки,
Й задкували назад, зрозумівши – не Він.
Той, з котрим ми співали, у болісній тузі
Вишиваючи словом полотнища небес,
Той, за ким поспішало жахіття – не муза,
За мереживом млосним волхвів і чудес,
За котрим, в суголоссі, жебраки й обірванці
Чи то духом, чи просто знедолені всі,
Об камені часу днища трощили, бранці
Днів скорботи й не днів – розпорошених снів.
Той, за ким ми, несмілі, навряд чи поспіли,
Вигортаючи з душ всю грязюку і бруд.
Той, за ким ми уперто безслізно хрестились,
Той, за ким ми так гірко і жалібно вили,
Він, Месія, невидимий, в другім пришесті,
Мовчазний і не вкритий облудою слів,
Він, реальний, живий, аж солодко-нудотно,
Серед нас прожива, мов в глибинах віків.
Не шукайте, не ждіть, все, що мало – звершилось,
Об’єднайте зусилля якнайшвидше, пора!
Правда істинна йде крізь всесвітню зітлілість
Правда істинна йде, і про це сповіща! Спроба торкнутися до філософських поетичних строф улюбленого автора і передати їх українською ...
xena
|
| |
| |
| Mira | Дата: Суббота, 28.03.2009, 16:50 | Сообщение # 2 |
 Admin
Группа: Администраторы
Сообщений: 65
Статус: Offline
| Ого!
Сильно.
Чудово, Коро!
|
| |
| |
